Вік: 451
Батько головних героїв, Едварда й Альфонса Елріків. Геніальний і широко знаний алхімік. Він покинув Еда, Ала та їхню матір Трішу, коли Ал був немовлям, а Ед — зовсім малим. Навіть через багато років Ед ображається на батька за те, що той залишив матір: на його думку, це сприяло її смерті.
У манзі «Сталевий алхімік» його називають Ваном Гогенгаймом, а не Гогенгаймом Елріком. Як наголошує Едвард Елрік у 14-му томі манги: «Елрік — це прізвище моєї матері!»
В оригінальному аніме 2003 року: живе вже багато століть. Працював у лабораторії, яка використовувала «суди над відьмами», щоб заманювати людей для створення першого філософського каменя. Він досяг успіху, але ціною власного життя. Його тодішня кохана Данте прив'язала його душу до найближчого чоловіка в кімнаті — подібно до того, як душу Ала прив'язано до обладунків, — і так оживила Гогенгайма. Вони повторювали це багато років, доки Гогенгайм не закохався в Трішу Елрік та не одружився з нею. Після народження Едварда й Альфонса він пішов, боячись, що Данте використає їх проти нього, а також соромлячись свого минулого. Як і в Данте, його тіло поступово руйнується, тож він користується одеколоном, щоб приховати запах. Здатен виконувати перетворення без кіл, бо після смерті побачив те, що за Брамою, як і Данте.
У манзі та аніме 2009 року: є людським філософським каменем. Гомункул, відомий як Батько, був піддослідним у лабораторії, де працював Гогенгайм. Саме Батько й дав йому ім'я. Цар Ксеркса зажадав від гомункула таємниці безсмертя, і той погодився її відкрити. Було підготовлено перетворення в масштабі всієї країни, і спочатку все йшло за планом. Однак останньої миті Батько збрехав про розташування центру кола й затягнув себе та Гогенгайма до Брами. Прокинувшись, Гогенгайм побачив, що всі мешканці його країни мертві. Він зустрів гомункула, який пояснив усе й повідомив, що Гогенгайм тепер отримав половину сили каменя. Гомункул зробив це з вдячності. Після цих подій Гогенгайм вирушив до Сіня й заснував мистецтво алкагестії.