Розе Тома

Розе походить із міста Ліор у віддалених східних землях. Була ревною послідовницею вчення Корнелло, вірячи, що він скористається своїми силами й поверне до життя її коханого Кейна. Натомість Корнелло створив балакучу химеру-папугу, що наслідувала голос Кейна. Дізнавшись про обман, Розе опинилася замкненою з нею в кімнаті. Корнелло за допомогою неповного філософського каменя змусив істоту напасти на дівчину. Ал урятував її, а разом з Едом вони викрили Корнелло. В аніме 2003 року: після викриття задуму Корнелло Розе втрачає надію й мусить починати все спочатку, долаючи тяжкі часи після втручання військових у справи Ліора. Її ув'язнюють військові. Коли вона з'являється знову, то вже вільна й має дитину. Як саме це сталося, невідомо, хоча натякається, що під час ув'язнення військові її зґвалтували. Шрам робить її символом надії для мешканців Ліора, Святою Матір'ю. Згодом, побачивши Едварда, який заціпенів при вигляді Лінощів, Розе знову знаходить голос і словами, які колись почула від нього, допомагає йому отямитися. Данте обирає її наступним вмістилищем для себе за допомогою нового філософського каменя. Вона гіпнотизує Розе й використовує її немовля, щоб відкрити Браму. Коли Розе перебуває з Данте в підземному місті, Едвард знаходить її в бальній залі: під впливом трансу вона танцює сама. Під час їхнього спільного танцю Розе каже Едвардові, що чекала на нього, а потім зізнається Едові в коханні. Едвард червоніє й відштовхує її, запитуючи, чи розуміє вона свої слова, адже вони «просто друзі». Незрозуміло, чи це зізнання спричинене гіпнозом Данте, чи Розе справді його кохає. У японському діалозі Розе не зізнається Едові в коханні, хоча є певний натяк, що вона може це сказати. Едвард відштовхує її й запитує, чи привели сюди Ала. Смерть Едварда виводить її з трансу. Наприкінці аніме Розе з дитиною, здається, переїжджають до Різембула й щасливо живуть із Вінрі та Пінако. В аніме 2009 року: прийнявши слова Еда близько до серця, допомагає відбудовувати місто й зрештою знову зустрічає Альфонса Елріка. Вона засмучується, що Еда немає з ними, зізнається, що дуже за ним скучила й хоче побачити його знову. Через це Вінрі трохи ревнує, що помічає Ал і починає її піддражнювати. Згодом Розе каже Вінрі, що вдячна Едові: він відкрив їй очі на хибну віру й допоміг містянам самостійно рушити далі.