Мей Чан

Сімнадцята принцеса Сіня, представниця найнижчого за рангом роду. Як і Лінь Яо, вирушає на захід у пошуках філософського каменя, щоб стати імператрицею й забезпечити майбутнє своєї родини. Подорожує зі своєю маленькою домашньою пандою Сяо Мей. Майстерно володіє сіньським різновидом алхімії — алкагестією. Метальними ножами вибудовує кола перетворення, які дозволяють впливати на цілі з великої відстані. Мей палко захоплюється Едвардом Елріком за те, як він допомагає людям за допомогою алхімії, але під час особистої зустрічі її ідеалізований образ швидко руйнується. Не знаючи історії конфлікту між Шрамом та Едвардом, вона допомагає Шрамові втекти від армії Аместріса, коли перебіг бою складається не на його користь. Після цього починає подорожувати з ним. Швидко розчарувавшись в Едварді, невдовзі закохується в Альфонса. Наприкінці історії її видно на світлині разом з Алом. На тій самій світлині Ед і Вінрі зображені одруженими, тому припускають, що Мей та Ал також побралися.