Хоча Кнокс був звичайним військовим хірургом, його разом з іншими лікарями відправили до Ішвалу як патологоанатома. Їм наказали досліджувати вплив опіків і болю на людське тіло, використовуючи ішвальців як піддослідних. Кнокс добре вивчив почерк Полум'яного алхіміка, оскільки саме йому доручали розтинати тіла ішвальців, убитих Роєм. Після війни продовжив займатися патологією й судовою медициною, вважаючи, що втратив право лікувати живих людей. Після повернення з фронту потерпав від посттравматичного стресового розладу: нав'язливих спогадів, безсоння та нічних жахів про Ішвал. Має колишню дружину й дорослого сина.