Ольвія — мати Робін. Хоча вони багато років не бачилися, вона й далі глибоко любила доньку. Вона пишалася Робін й вважала дивовижним те, що та навчилася читати понегліфи в надзвичайно юному віці. Єдиним її жалем було те, що вона не могла проводити час із донькою. А Робін лише й хотіла знову побачити матір і бути поряд із нею.