Слово, що ніколи не загубиться

Усе своє життя Цубомі Кідо прожила в пастці в саду у своїй свідомості, дивлячись у дзеркало та не відчуваючи нічого, крім ненависті до себе. Навіть коли вона намагається говорити, нічого не виходить — її слова непочуті, як дерево, що падає в порожньому лісі. Коли Кідо стикається з нездоланними проблемами, вона завжди ховає обличчя й тікає. Однак за підтримки своїх друзів вона нарешті зможе віддати свій голос і позбутися тягаря свого минулого.