Метрополіс

Фільм своєрідний. Мальовка, дизайн персонажів не можу згадати, коли востаннє таку бачив. І він неочікувано одночасно дорослий і дитячий. Найбільше по пропрацюванню мені сподобався Рок, він крутий, пафосний у цих сонцезахисних окулярах. Музика теж під тему, вайб 60–70-х років. Сюжет, динаміка не дає занудьгувати. Я не помітив як швидко пройшов час. Метрополіс цікаве місто суміші мінідержави, криміналу, робототехніки. Відсилок на минулі режимі тут достатньо від радянських революцій до нациських Гестапо. Зав'язка почалася тупо з ревності прийомного сина до якоби створеної доньки Реда Тіми. Метрополіс сумне місто: у фанфарах та пропаганді величності уряду хочаються темні речі на нижніх рівнях. Протягом всієї історії починаєш бачити глибоку прірву, по якій розділене суспільство. Відверто шкода людей. Роботи повинні допомогти у здешевленні праці, але вони замінили значну частку працездатного населення. В результат народ може лише вдаватися до кримінальних справ, банд, протестів. І тут приходять наївні японський детектив та його племінник Кенічі. Вони були чудовою компанією, позитивними, добрими. Почалося все з наче простого розслідування розшукувано злочинця, а перейшло у погоні, перестрілки. Те як Кенічі захищав, вчив Тіму людськості виглядало мило. Тіма прекрасно промальована особливо волосся, яке воно красиве. Повертаючись до Рока він не ждав від нього подібної цілеспрямованості та жостокості. Він пішов проти наказів батька, слідуючи власним переконанням. Не знаю чи засужувати, чи захоплюватися фанатизмом посадити батька на трон. Неоднозначний герой як і Герцог Ред. Чи він убитий горем батько, чи божевільний ідеаліст? Хтозна. Історія несе прості рішення складним проблемам. Дуже легко Ред може вбити мера, взяти під контроль місто і вчинити жорстке придушення революціонерів. В кінці під вибухи хотілося закурити дорогущу сигару і подиміти. Повнометражка якісна, ставлю 9/10. P.S. Спасибі Майстерні Слів за якісну багатоголосу озвучку та переклад.