Рідний голос
Цікавий твір. Кожна історія має свою ізюмінку. Перша історія це серйозна зацикленість Єви Фрідель на спільному житті з Карло. Єва хотіла увіковічнити свої досягнення в опері, щасливе життя з чоловіком. Неважливо, що сама вона давно перетворилася на крихкі кістки. Роботи пам'ятають покладену на них місію господинею. Естетично дуже красива частина, ти можеш просто роздивлятися кадри, меблі, оздоблення маєтку. Щодо героїв Мігеля, Гайнса і корабля Корона, до речі пророча назва космічного корабля, аж згадав хороші часи корони. Наші герої стали невинними спостерігачами життєвого шляху Єви, а також промивки мізків. Бомба-смердючка абсурдна до тупізни біологічна катастрофа, спричинена вчинками нещасного лаборанта з дослідницього центру ліків. Танака Нобуо мене у ступор ввів, логічне мислення у нього походу відсутнє. З тебе лине газ, люди вмирають. Значить ти причина смертей і якби генерали, спецпризначенці кричать прямо про це. З другої історії тільки можна посміятися дурості дій всіх персонажів. Ну, принаймні було весело дивитися, коли ракети, танки, снайпери стріляли по гг. Думав, коли вже ядеркою бахнуть. Третя історія пряма відсилка до Радянського Союзу. Що сказати, є ідеологія в даному випадку возвеличення гармати. З дитинства до старості суспільство живе заради гармати, вмирає заради гармати, служить гарматі. Непогана байка. Ще й мальовка відрізняється від перших двох історій. Мені чесно не зайшла, нагадало радянські мультики. Оцінку ставлю 9/10. P.S. Дякую команді Робота Голосом за чудову озвучку. Хоч і двоголоска, але якісна.