Фрірен, що проводжає в останню путь

Під час десятирічного походу з метою здолати Володаря демонів члени загону героя — сам Гіммель, священник Гайтер, воїн-дворф Айзен та ельфійська чарівниця Фрірен — зближуються завдяки спільним пригодам і битвам. Для більшості з них пережите стає незабутніми, дорогими серцю спогадами. Проте для Фрірен час, проведений із товаришами, — лише крихітна частка її життя, що триває вже понад тисячу років. Коли після перемоги загін розходиться, Фрірен спокійно повертається до своєї «звичної» справи — збирання заклять по всьому континенту. Через інше сприйняття часу здається, ніби пережите не викликає в неї сильних почуттів. Минають роки, і Фрірен поступово усвідомлює, як насправді вплинули на неї дні, проведені в загоні героя. Ставши свідком смерті двох своїх колишніх супутників, Фрірен починає шкодувати, що сприймала їхню присутність як належне, й дає собі слово краще зрозуміти людей і налагоджувати з ними щирі взаємини. Хоча історія тієї пам’ятної подорожі вже давно завершилася, ось-ось розпочнеться нова оповідь. Фрірен разом із Ферн та Штарком прямує до Ореолу — краю, де спочивають душі. Її учениця Ферн — чарівниця й сирота війни, яку виховав Гайтер. Воїн Штарк, учень Айзена, подорожує разом із Фрірен та Ферн.