6.8
Рідний голос
Amanogawa
Мені все ще подобається це аніме. У ньому є свій вайб — трохи крінжовий, трохи милий, але за рахунок цього і затягує. Персонажі вже як “свої”, і за ними реально хочеться спостерігати далі. Але… відчуття, що вони дуже сильно тягнуть кота за яйця — нікуди не дівається. І з кожним сезоном це відчувається ще більше. Сюжет ніби рухається, але мікрокроками. Одні й ті ж емоції, ті ж ситуації, ті ж “ну от зараз точно щось буде”… і знову ні. І ти сидиш такий: ну давайте вже, зробіть цей крок. При цьому хімія між персонажами все ще працює, і саме вона тримає інтерес. Бо якби не це — вже давно можна було б кинути. У підсумку: це той самий серіал, який дивишся не тому що він ідеальний, а тому що вже емоційно втягнувся. Але хочеться, щоб він вже нарешті перестав топтатись на місці і реально дав розвиток.