Людоящер, вождь племені «Драконове ікло», одного з пʼяти племен людоящерів. Мандрівник, який досліджував зовнішній світ. За грубою фізичною силою, імовірно, наймогутніший серед свого народу. За класом не воїн, а монах: використовує енергію кі, щоб посилювати тіло. Часто бʼється без зброї, роздираючи ворогів кігтями. Для озброєного бою має триметрову сталеву алебарду — прощальний подарунок знайомого гнома.
Дуже мʼязистий і високий навіть для людоящера — значно вищий за два метри. Шрами видають досвідченого бійця. Руки асиметричні, як клешні в краба-скрипаля: права набагато товща й сильніша за ліву. На лівій руці немає безіменного пальця та мізинця. У центрі грудей — багряне тавро мандрівника у формі двоголової змії. Загалом схожий на крокодила; коли говорить, зуби клацають, тому важко зрозуміти, чи він погрожує, чи просто розмовляє.
Прямолінійний, не любить порожніх формальностей. Замість дипломатії воліє вирішувати суперечки поєдинком. Задиркуватий і любить кидати виклик кожному сильному супротивникові. У бою, втім, може бути спокійним і зібраним, а не необачним.
Загинув від руки Коцита, а згодом був воскрешений.