Уособлює: божевілля
Номер: 8
Розташування отвору порожнього: голівка статевого члена (亀頭)
Заель Апорро Ґранц — арранкар звичайної статури з рожевим волоссям до плечей і золотавими очима. Він молодший брат Ільфорте Ґранца, проте значно сильніший за нього. Рештки маски порожнього утворюють окуляри в прямокутній оправі, що надають йому вигляду науковця. Його вбрання відрізняється від одягу інших арранкарів: коротші хакама відкривають схожі на шкарпетки деталі, що вкривають гомілки, а замість звичної куртки він носить сорочку з додатковими швами на грудях. Надміру довгі рукави закривають більшу частину кистей. Під час пізнішої появи також носить плащ.
Заель — науковець Еспади, який розробляє для арранкарів різноманітне духовне обладнання. Різними способами, зокрема імплантуючи піддослідному пристрій для збору даних рокурейчю, він аналізує духовну силу супротивника через тих, кого той переміг. Також створює пристрої, що керують духовною силою та пригнічують її, як показано в бою з Ренджі Абараєм. Подібно до Маюрі Куроцучі, він садист і, схоже, бачить в інших передусім матеріал для досліджень.
Заель справляє враження стереотипного інтелектуала. Дуже прискіпливий, зазвичай дотримується плану до найменших подробиць і впадає в істерику, коли щось його порушує. Відкрито чи приховано ставиться зверхньо і до союзників, і до ворогів, особливо до тих, хто не є порожніми. Саме тому служить Айдзену: сподівається, що, ставши королем Спільноти душ, той позбудеться всіх, хто не належить до порожніх. Водночас Заель здатен на глузливу ввічливість: змушує підлеглих замовкнути й мовчить сам, аби супротивник міг висловитися.
Іноді Заель діє без схвалення Айдзена. Хоча в обличчя він із ним дуже чемний, жести за спиною Айдзена натякають на приховане невдоволення. Як і решта Еспади, має численних фраксьйонів: це порожні, яких він особисто модифікував, а Айдзен перетворив на арранкарів. Двоє помітних підлеглих — Люміна та Верона, округлі арранкари з босими ногами й рідким волоссям. Заель з’їдає Люміну, щоб зцілитися. Своїми творіннями він нехтує так само, як Маюрі, використовуючи їх як витратний матеріал у бою. Коли Верона обурюється після загибелі Люміни, Заель відмахується: пізніше просто «зробить нового».
Він уперше з’являється, коли Айдзен збирає Еспаду й повідомляє про вторгнення до Уеко-Мундо Ічіґо Куросакі, Урю Ішіди та Ясутори Садо. Попри наказ залишатися на місцях, Заель висилає Екзекіас, однак Айдзен його не карає. Згодом Заель протистоїть Ренджі, Урю, Пешше Ґатіше та Дондочакці Бірстану. Винахідливість і аналіз здібностей ворогів дають йому перевагу. Гідного супротивника він зрештою знаходить у не менш хитрому Маюрі Куроцучі.
Спостерігаючи за здібностями Заеля через організм, імплантований у тіло Урю, Куроцучі замінює власні органи штучними, щоб протидіяти їм. Потім він вивільняє банкай, який пожирає Еспаду. Проте Заель відроджується через Нему Куроцучі: інша його здібність дозволяє вживитися у ворога й відновитися навіть після смерті. Заель не знає, що Куроцучі заздалегідь передбачив захист на випадок, якщо тіло його доньки хтось поглине або захопить. Серед цих засобів є препарат, який настільки загострює сприйняття та реакції Заеля, що одна секунда здається йому століттям. Фізичне тіло не встигає за надмірно прискореною свідомістю, тож Заель фактично паралізований. Куроцучі пронизує його клинком і пояснює: через дію препарату біль від кожної рани здаватиметься стражданням завдовжки сто років.