Батько Бруно Буччіараті, нетовариський, але добросердий рибалка. Робив усе можливе, щоб захистити родину від жорстокості світу. На десятому році шлюбу, коли синові було сім, вирішив розлучитися з дружиною. Бруно залишився з ним, розуміючи, що саме батько найтяжче переживатиме розлуку.
Спочатку Паоло думав, що син також стане рибалкою. Після розлучення сподівався віддати Бруно до хорошої міської школи й наполегливо працював, щоб оплатити його навчання.