Воїн, який став найманцем після поразки від Ґазефа Стронофа на великому турнірі за звання найсильнішого бійця королівства Ре-Естіз. Має карі очі, синє волосся та хижий вигляд. Носить кольчугу, а також намисто й перстень із захисними чарами. Його тіло худорляве, а м’язи, загартовані досвідом, тверді, мов сталь.
Походить із селян, але має винятковий, наче дарований богом талант до фехтування. До турніру, на якому обирали капітана королівської охорони, не програв жодного бою й вважав себе найсильнішим у королівстві. Легко дістався фіналу, де зійшовся з Ґазефом Стронофом. Після запеклого й рівного двобою вперше зазнав поразки від Ґазефа.
Це зруйнувало його славу та похитнуло впевненість у власній непереможності. Він вирішив зробити все, щоб стати сильнішим і справді непереможним. Заради заробітку почав служити найманцем у «Бригаді, що сіє смерть».
На початку поводиться зарозуміло й, попри колишню поразку від Ґазефа, досі вважає себе наймогутнішим. Коли Шалтіар Бладфоллен нападає на сховище його бригади, зазнає нищівної поразки. Пізнавши справжній жах і втративши віру в себе, впадає у глибокий розпач; його стан навіть натякає на схильність до самогубства.
Після знайомства з Клаймом та Себасом Тіаном докорінно змінюється: стає привітнішим і починає розуміти, що сила не зводиться до майстерності володіння мечем.
Під час другої зустрічі з Шалтіар за допомогою прийому «Чотириразовий світловий удар» відколює шматочок нігтя на її мізинці.
У версії веброману стає вампіром, підлеглим Шалтіар.