Тихіше, будь ласка!

Через місяць після того, як він жив сам, Ї Хьок сподівався на захоплюючий, драматичний початок свого незалежного життя, але не на таку драму. Чого він не очікує, так це того, що його мучитиме громовий шум, що доноситься із сусідньої квартири. Вирішивши покласти цьому край, він стикається зі своїм сусідом — лише для того, щоб зробити ситуацію нескінченно гіршою, коли той випадково б’є його кулаком по обличчю. Ї Хьок пробує все — від дитячих пустощів до дрібних ігор влади, — але його сусід просто не зрушує з місця. Він навіть благає на колінах припинити шум. Саме тоді, коли здається, що ворожнеча ніколи не закінчиться, їм нарешті вдається укласти непросте перемир’я. І десь по дорозі Ї Хьок усвідомлює, що, можливо, закохується в ту саму людину, яка колись підштовхнула його до стіни.