Смертельні ігри заради їжі на столі

З першої серії затягує та шокує. Візуал, атмосфера та стиль подачі це щось. Кожна сцена змушує уважно дивитись не хочется пропускати жодного кадру. Хочь і невистачає часу розкрити усіх персонажів вони дуже цікаві і ти швидко привязуєшся. Дуже цікаво спостерігати за усіма і особливо за Юкі. Подивітся і ви все зрозумієте.

Це аніме тримається в першу чергу на атмосфері і на головній героїні. Сам концепт смертельних ігор цікавий, є напруга і бажання дивитись далі, але не все розкрили настільки глибоко, як могло б бути — деякі моменти пролітають занадто швидко, а частина персонажів так і залишаються поверхневими. Зате Юкі — це прям попадання. Вона дуже спокійна, холодна, але не порожня. У ній є щось дивно притягальне: як вона реагує на все, як тримається, як ніби завжди трохи осторонь — і саме через це за нею цікаво спостерігати більше, ніж за самим сюжетом. Вона буквально витягує на собі багато сцен. У підсумку це не ідеальне аніме, але завдяки Юкі і загальній атмосфері дивиться із задоволенням.

Не погано. Мальовка приємна, персонажі правда напів картонні, але все ж можна проронити сльозу.