Квітневої ночі в Токіо, коли ще занадто рано для феєрверків, студент університету Какеру Мано зустрічає жінку на ім’я Кохару Фуюцукі. Вона гарна дівчина, яка виділяється з натовпу, багато сміється та випромінює тепло, що різко контрастує з власною замкнутістю Какеру. Але було щось, чого Какеру спочатку не знала — вона не бачить. На відміну від Какеру, Кохару ні від чого не відмовилася, навіть зі своєю сліпотою. Вона щодня відвідує університет, цікавиться гуртками, заводить друзів і мріє одного дня запустити феєрверк. Какеру дивується чому, коли вона їх не бачить... але, можливо, це не має значення. І, можливо, він також зможе почати рухатися вперед, заради дівчини, яка завжди була поруч з ним. (Джерело: Yen Press)
Ваша оцінка
Увійдіть, щоб оцінити
Команди перекладу
Важка морально історія. [спойлер] При поганому настрою не можна дивитися, краще коли не сильно хріново на душі. Оцінюю тайтл на 10/10 кохарусь. P.S. Дякую InariDuB за милозвучне озвучення, якісний переклад. Не полінилися перекласти і опенінґ, і ендінґ.
Дуже емоційна історія, яка поступово затягує й змушує по-іншому дивитися на стосунки між Какеру та Кохарою і на життя в цілому. Спочатку може здатися, що це просто чергова романтична історія, але з розвитком сюжету вона стає набагато більш драматичною та особистою. Мені сподобалося, як показали їхнє зближення: не просто через романтичні моменти, а через спільні переживання, розмови, маленькі вчинки та поступове формування довіри. Через це їхні стосунки відчуваються живими, а події ближче до фіналу сприймаються набагато сильніше. Особливо сподобалася атмосфера аніме. Тут є відчуття тієї самої сумної романтики, коли історія не намагається постійно бути милою чи давати глядачу лише приємні емоції. Є моменти, які змушують переживати за персонажів, сумувати разом із ними й замислюватися над тим, наскільки цінними можуть бути звичайні моменти життя. Фінал мене здивував, оскільки я очікував зовсім іншого розвитку подій. І загалом саме такі історії мені подобаються найбільше - як Титанік чи Хатіко: не обов'язково з простим і безтурботним фіналом, але такі, що справді чіпляють за живе, залишають після себе сильний емоційний слід і змушують про щось замислитися. Думаю, колись ще передивлюся це аніме повністю. Тоді вже не доведеться чекати виходу нових серій, і можна буде спокійно подивитися всю історію від початку до кінця. Мені здається, вдруге воно може відчуватися навіть краще, коли вже знаєш усю історію й можеш краще відчути ці емоції.
Дійсно дуже тепле аніме. Маленька локальна історія, де герої приємно та потихеньку розкриваються. Сподобалося своєю простотою та зрозумілою, життєвою, драмою. В кінці зачепило за живе, дуже щімко.
Від першої серії стало дуже тепло на душі. Гарно розкрили персонажів. Вже чекаю на наступну серію!
Inari
InariOkami
Юіґень
