Мій господар не має хвоста

Початок ери Тайшоу означав кінець трюків танукі. Ці єнотовидні собаки, які здатні перетворюватися на людей, любили дурити людей, поки передові технології не зробили їхні спроби марними. Однак Мамеда, молода дівчина танукі, не відмовилася від цієї традиції, і, вирішивши піти стопами свого батька, подорожує до Осаки в надії обдурити людей. Як передбачали інші жителі її села, Мамеді не вдається обдурити жодної людини, і на неї навіть полює розлючений натовп. Знайшовши притулок у театрі, вона випадково натрапляє на виставу ракуго, яку проводить майстер мистецтва Бунко Дайкокутей. Зачарована яскравими образами, створеними грою ракуґоки, Мамеда закохується в цей стиль оповідання і вирішує стати учнем Бунько! Незважаючи на своє початкове небажання брати учня, Бунко починає навчати Мамеду ракуго, побачивши наполегливість молодого танукі. Мамеда повинна викладатися на повну, якщо планує оволодіти єдиним мистецтвом, яке ще має шанс обдурити людей: між навчанням у тайко, роботою в театрі та запам’ятовуванням п’єс.