Кров-С

титульник з на рідкість прикрою долею, — аж болить за цей пропитий авторами потенціал; особливо сильно вдаряє його сценарна незграбність: тобто доволі нудна подача протягом половини аніме, і ще дрібніше розкриття як місцевого лору, так і персонажів — те чи інше співчуття закономірно викликає лише сая; а дотягнувши до, буцімто, не такого поганого фіналу, у вас всеодно залишиться купа нерозв'язаних питань; не без сильних сторін: радує око тутешня картинка, і слух пестить неймовірно чіпляючий саунд; +жорстокість, як власне візитівка, за якою кров-ц і досі йдуть дивитися; у підсумку: контрверсійне чайне глядиво для терплячого і/чи допитливого ностальгіка (побачившого вирізку з аніме у 6 років), та категорично протипоказаний рдуг-шникам або вимогливим глядачам матеріал, адже горітиме все що може і не може; не всі зрозуміють, як то кажуть... див. також: відгук до зе ласт дарк