Крізь сльози я прикидаюсь кішкою

Простенька повнометражка, в основному нічого особливого. Головна героїня має вайб неспокойного хазяйства, екстраверт до мозку кісток. Хінода спокійний хлоп, викапаний інтроверт, сам з собою проводитиме час у гончарні. Я дуже сумніваюся, що в середній школі Сасакі Мійо і Хіноде можуть адекватно говорити про вічне кохання. Хоч в сценарії пробують викликати драму в життєвих проблемах нашої парочки, але я не можу сприймати просте рішення на складні теми. Ну, неправдоподібно воно виглядає. До того ж продавець масок. Він якийсь чи добрий ніби. Злий маніпулятор не буде розбазарювати важливу інформацію про умови угоди, способи вирішення і ще й слабенько пручатиметься. Серйозно, їхні бійки виглядають як постановка в театрі. Думаю котяча тема не зайшла мені, все ж до котів відношусь прохолодно. Я спочатку хотів знизити враження через хрінову мальовку, а потім допетрав, що дивився у якості 720. Прийшлось передивлятися у Full HD. Тоді питання до мальовки відпали, вона доволі непогана. Найбільше вразила сцена, коли мачуха Каору не побоялася дати сдачі рідній матері Мійо, я її зауважав. Оцінюю десь на 8/10. P.S. Дякую команді UkraineFastDUB за багатоголосе озвучення.

Після перегляду цього фільму вперше за довгий час мені захотілось насолоджуватись життям :)

Супер