Геймери!

Комедійна Санта-Барбара можна описати дане аніме. Перші серії реально забавні, такі романтичні ситуації кумедні, коли Кейта вибирає ігри в задоволення замість нормального життя. Спочатку ці всі дурні непорозуміння викликали в мене скепсис і посмішку. Камон, ну я бачу кому хто подобається, як ви можете так тупити. Десь з середини я вже почав сумніватися у власних судженнях. Заговори, плутанини у відносинах між п'ятіркою основних персонажів потихеньку капали мені на мозок. На восьмій серії я вже заплутався і готовий взяти місію увійти в шестикутник, аби всі нарешті розібралися у своїх почуттях. І перестали мучити моє серце. Я не проти взяти на себе провину за зраду Агурі, Таски, фіктивні стосунки гг і Тендоу. Все заради блага основної компашки. До речі у восьмій серії прикольна любовна настолка, я б зіграв у реалі з друзями. Інколи з логіки героїв щодо розбіжностей у теорій заговорів я випадав. В підсумку постер найповніше зображає мої відчуття після перегляду. Вони ходять вниз, вгори, вбік і не факт, що кудись дійдуть. Мальовка не шик, часто халтурненька. Опенінґ норм, залипав час від часу. Аніме не погане, протягом всього сюжету нас такою червонюшьою ниткою хочуть підсадити на ігри. В кінці Агурі розбиває життєвою логікою ідеали наших ґеймерів. І я з нею майже згодний. Все таки краще купити футболку ніж дорогущю гру. Хоча Кейта мене інколи дивував: міг ледь не побитися з сильнішим хлопцем через власні переконання. Я за шипінг Кейти та Кендоу. Вони прикольні і смішні. Чесно дуже навіть за екранізацію другого сезону. Боюся уявити, що там далі буде. За смішнючу комедію ставлю 9/10. P.S. Дякую команді Clan Kaizoku за озвучку даного "шедевру". Наржались, напевно, багато.